співіснування і більш екзотичних подібних сил так званого перехресного взаємодії матеріальних тіл, які найбільш імовірно реалізуються в мікросвіті. Наприклад, відомо [1], що корпускулярним електромагнітними характеристиками мікрочастки є електричний заряд (n - цілі числа, e - заряд електрона), що визначає її електричні властивості і власний кутовий момент - Спін, відповідальний за магнітні властивості. Причому спин, як було встановлено в [2], нерозривно пов'язаний з В«зарядомВ» магнітного диполя частинки:. Про зазначене перехресному взаємодії тут говорить той факт, що обидва різнорідних заряду і містяться в одному і тому ж матеріальному носії масою, де спін мікрочастинки є результат електромагнітної взаємодії [2] її власних електричного та магнітного зарядів. Як бачимо, матеріальні тіла і їх взаємодія реалізуються як силами виду (1), так і іншими силами електромагнітного, гравіелектріческого і гравімагнітні взаємодій.
У цьому зв'язку можна запропонувати ще три аналітичних вираження полів просторового перехресної взаємодії частинок матерії, структурно повністю ідентичні польовим співвідношенням (1). Ці вирази запишемо для модуля електромагнітної, гравіелектріческой і гравімагнітні сили:
a), b), c). (5)
Виконання процедур таких же, як при виводі формул (2) - (4), але вже для виразів (5) приведуть до аналогічних перетворень вже цих співвідношень:
a), b), c), (6)
де, і - безрозмірні В«амплітуди поляризаціїВ» фізичного вакууму, завдяки якій здійснюються відповідно електромагнітне, гравіелектріческое і гравімагнітні силове просторове взаємодії матеріальних тіл.
Отже, проблема пошуку силового Єдиного Поля Взаємодії просторово рознесених матеріальних тіл, як представляється, нами успішно дозволена. Однозначно встановлено, що формули зазначених вище, різних по фізичній природі силових полів (2) - (4) та (6) дійсно виявилися структурно тотожними, тобто всі вони описуються аналітично єдиним виразом:
. (7)
Тут структура і величина безрозмірного множника - В«амплітуди поляризації В»реального простору залежить лише від конкретних значень корпускулярних фізичних характеристик взаємодіючих тіл, тобто визначається видом сили взаємодії, однак характер поведінки всіх зазначених сил абсолютно однаковий і обумовлений лише властивостями фізичного вакууму. Відповідно, у співвідношеннях (7) вираз описує потенційну енергію взаємодії матеріальних тіл, або більш конкретно, воно визначає енергію поляризації фізичного вакууму.
Цікаво, що В«амплітудою поляризації вакуумуВ» в випадку взаємодії двох електронів є фундаментальна безрозмірна фізична константа, звана постійної тонкої структури. Вона введена А. Зоммерфельдом (1916 р.) і визначає величину тонкого розщеплювання водневоподібних спектральних ліній. Фізично таке розщеплення зумовлено взаємодією між орбітальним і спінові моментами електрона в атомі. Постійна тонкої структури має безліч різноманітних інтерпретацій, зокрема, по Зоммерфельда «» дорівнює відношенню швидкості електрона на першій круговій орбіті атома Бора до швидкості світла. І ось тепер ми маємо ще одну, на нашу думку, фізично перспективну інтерпретацію «» у вигляді безрозмірною В«амплітуди поляризації вакуумуВ» при електричному взаємодії двох електронів.
Що стосується розмірного В«ядраВ» в обговорюваному аналітичному виразі (7), що описує Єдине Поле Взаємодії при, породженого поляризацією простору фізичного вакууму, то для одиничного відстані між взаємодіючими тілами в системі СІ його чисельне значення одно Н. Важливо відзначити, що в чистому вигляді при відсутності в просторі матеріальних тіл В«ядроВ» сили поляризації вакууму існувати не може, адже ефект поляризації фізичного вакууму обумовлений саме наявністю в просторі матеріальних тіл. Більш того, з формул для В«амплітуд поляризації вакууму В», наприклад, сили гравітаційної взаємодії видно, що і при наявності в просторі тільки одного матеріального тіла говорити про реальність поляризації вакууму також безглуздо:, оскільки для її реєстрації (Створення взаємодії) вимагається інше В«пробнеВ» тіло.
Обговоримо тепер фундаментальну фізичну величину, що має розмірність В«ДжоульметрВ». Цю дивну розмірність чисто формально можна, на наш погляд, зіставити за аналогією з питомою електричним опором [1] матеріального середовища, розмірність якого в системі фізичних одиниць СІ В«ОмметрВ». У цьому зв'язку фізичну величину назвемо питомою енергією поляризації фізичного вакууму, визначальну енергію, що міститься в кубічному обсязі простору вакууму одиничних розмірів, яку представимо виразом, аналогічним формулі для обчислення електроопору металевого провідника. Таким чином, маємо Дж. Видно, що пропонована інтерпретація фізичної величини виразно корелює з співвідношеннями (7), хоча такий результат нам мало зрозумілий. Тим не менш, це концептуально центральне питання і, безумовно, він вимагає серйозних роздумів.
На закінчення, заради справедливості, треба сказати, що по чисто формальною ознакою дану роботу не можна вважати піонерської, оскільки деякі отримані тут результати відомі і шматками розкидані по ряду літературних джерел. Однак, як нам представляється, з точки зору концептуальних основ фізики фундаментальність справжніх результатів, актуальність і перспективність їх для подальшого наукового розвитку не може викликати сумнівів. До речі, отримане в роботі підсумкове співвідношення (7) однозначно показує, що всі розмови про швидкість розповсюдження поля гравітіціонного взаємодії, за величиною відмінною від швидкості світла аж до нескінченності, слід вважати безпідставними: швидкість передачі будь-яких польових (просторових) взаємодій матеріальних тіл визначається тільки властивостями фізичного вакууму, тобто для всіх зазначених вище взаємодій повинна бути єдиною, рівною В«швидкості світлаВ». Це підтверджується, зокрема, тим, що формула Єдиного Поля Взаємодії є структурно тотожним аналогом звичайного закону Кулона в електростатиці, а із закону Кулона спільно з незалежно існуючим фундаментальним законом збереження електричного заряду можна порівняно просто [3] побудувати традиційну систему диференціальних рівнянь Максвелла класичної електродинаміки, які описують умови розповсюдження електромагнітних хвиль. Так що можливостей для продовження досліджень піднятою тут основоположною фундаментальної проблеми природознавства предостатньо, особливо при переході від статичних полів до полів динамічним.
Резюме. Справжній матеріал - це методично послідовне узагальнення, по суті, самих загальних уявлень про фізичний вакуумі. Головний результат проведеного дослідження полягає в тому, що на основі аналізу фізичних характеристик силового просторового взаємодії матеріальних тіл встановлена ​​об'єктивність існування Єдиного Поля Взаємодії в реальному просторі фізичного вакууму, обумовленого його поляризацією при наявності в ньому Матерії. При цьому отримано аналітичне співвідношення для характеристик Єдиного Поля Взаємодії, структурно тотожно, а головне адекватно описує різні по фізичній природі електричні, магнітні, гравітаційні і на їх основі перехресні сили. В результаті проведеного аналізу, як можна припускати, вперше введено фундаментальне поняття питомої енергії поляризації фізичного вакууму, визначальне чисельне значення цієї енергії в одиничному кубічному обсязі простору фізичного вакууму.
Список літератури
1. Фізичний енциклопедичний словник/Гол. ред. А.М. Прохоров. - М.: Сов. енциклопедія, 1983.
2. Сидоренков В.В. Фізико-математичне моделювання і аналіз ефекту квантування магнітного потоку// Матеріали VII Міжнародного семінару В«Фізико-математичне моделювання системВ». Частина 1. - Воронеж: ВДТУ, 2010. С. 89-96;// scipeople.ru/publication/100581/.
3. Сидоренков В.В. Методичні аспекти побудови та аналізу електродинамічних рівнянь Максвелла// Праці VI Всеросійській конференції В«Необоротні процеси в природі і техніціВ»....
