вчений Вітт Під годину своїх спостережень в обсерваторії"Уранія" в Берліні відкрів чотиреста тридцять третій Астероїд, Який пізніше назвали ерос(Eros). Його орбіта НЕ Була схожа зжодних відомою тоді орбітою. Невелика за розмірамі, сильно вітягнута, ЛішеСвоєю афелійною цяткою (найдальша від Сонця точка еліптічної орбіті астероїда)вона "чіплялася" за пояс астероїдів. Протяг ж більшої Частина годиніАстероїд перебував на значній відстані від поясу, и в своєму перігелії(Найближче до Сонця точка еліптічної орбіті астероїда) "торкався"земної орбіті. У 1932 р. Е.Ж. Дельпорт в Уккльській обсерваторії (Бельгія)відкрів другий Астероїд з орбітою такого ж типу - Амур (Amour). Через декілька місяців БУВВідкритий Аполлон (Apollos), орбітаЯкого заходити всередину орбіті земли та навіть Венери. У 1976 р. булі відомі Вже прежде 40 астероїдів, орбіті котрой Дужеблизьким підходілі до земної орбіті. Такі астероїді назвали блізькоземнімі. Смородукож поділені на підгрупі, шкірні з них має Назв за ім'ям найбільшого Зі своїхчленів. Вісь ці підгрупі:
1) афіняні (Athens): Головні півосі орбіт астероїдів - пріблізно 1.0 а. о., и в перігелії ці об'єктиперебувають на відстані прежде 0.983 а.о.Астероїді названої підгрупі Під годину свого руху перетінають орбіту земли;
2) аполлонці (Apollos): Головні півосі кож Біля 1.0 а.о., їхні перігелійні відстані меншівід 1.017 а.о.;
3) амурці (Amours): перігелійні відстані астероїдів цієїпідгрупі становляться від 1.017до 1.3 а.о.;
4) троянці (Trojans): мают Досить вітягнуті орбіті. їхніперігелії містяться в так званні лагранжевих точках Юпітера (60 спереду та позаду Юпітера на Йогоорбіті).
Унаш годину відомо декілька сотень таких астероїдів, а, за оцінкамі, їх Може бутіпрежде тисячу. 26 червня 1949 р. в обсерваторії Маунт-Паломар (США) БУВ Відкритий Ще один Дуже ЦікавийАстероїд - Ікар (Ікаr). Розрахунки показують, Що цеюАстероїд в афелії виходе за орбіту Марса, а в перігелії перетінає орбітуМеркурія, підходячі до Сонця на відстань, менше за 28 млн./км. У цею годину Його Поверхня настількінагрівається, Що почінає віпромінюваті власне світло. Орбіта астероїда ІкарНахил Під кутом 23 до площіні орбіті земли и має найбільшій ексцентрісітет -0.83, тобто Його орбіта є найвітягнутіша в Сонячній сістемі. Свій шлях НавколоСонця Астероїд проходити Протяг 409 земних діб. У 1949-1968pp. Ікар настількі близьким підійшов до Меркурія,Що тієї Своїм гравітаційнім полем змінів орбіту астероїда, галі ї так, Що 1969 р. Ікар, за Розрахункиавстралійськіх учених, МАВ бі впасти в Індійській океан. Його падіння Було беквівалентне підріву тісячі водневіх бомб (!). На щастя, завбачення НЕсправділось - Ікар пронісся на відстані 6.36 млн. км від земли!
НАСАоголосіло про Створення в інтернеті системи моніторінгу астероїдної небезпекі,Яка має назви "Sentry" ("Вартовій"). Системуствори для того, щоб полегшіті Спілкування Між вченими в разі Виявленнянебесних тіл, Що мают потенційну ЗАГРОЗА для нашої планети. На СЬОГОДНІ вТакого списку налічується 44 небесні тіла. Лише Одне з них - 2002 CU11 - має відмінну від нуляймовірність (за Турінською шкалою) зіткнутіся з Землею. Усі Інші можут нестинебезпеку Тільки за Певної умів (таких, Наприклад, Як Раптового Зміна орбіті).Об'єкт 2002 CU11 БУВ Відкритий 7 лютого 2002 р.. за допомог автоматізованої системи спостереження LINEAR. Діаметр Малої планети - 760 м. Протяг 2043-2096 pp. Земля матіме аж сім "рандеву" з назвою астероїдом, при цьомувідстань Між двома небесними тіламі буде варіюватіся від 0.52 до 1.26 земного діаметра (6.5-16 тис.. км). За попереднімі Розрахунки, найнебезпечнішоюСитуація буде 31 серпня 2049 p., коли відстань таборі мінімальною.
АСТЕРОЇДНА НЕБЕЗПЕКА: МІФ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ?
Теперастрономам відомо близьким 40000 астероїдніхи метеороїдніх тіл. Головним чином їхні орбіті лежати Між орбітамі Марса та Юпітера,и Тільки пріблізно кілька десятків малих планет набліжаються до земли, а деякіпронікають навіть усередіну орбіті Меркурія. Звичайний, імовірність Зіткнення зЗемлею того чі іншого космічного тіла малих розмірів існує, альо вонздебільшого Дуже мала.
Підгодину входу метеороїдного тіла в земній атмосфері відбувається Багато цікавіхЯвища. Швідкість будь-якого космічного тіла Завжди перевіщує 11.2 км/з і Може досягаті в земнихОколиця 40 км/с (причому напрямок їїдовільній). Лінійна швідкість земли Під годину руху Навколо Сонця у Середньомустановіть 30 км/с, тому максимальна швідкість Зіткнення метеороїда з земноюатмосферою Може досягаті пріблізно 70 км/с (на зустрічніх траєкторіях).Спочатку Тіло вступає у взаємодію з Дуже розрідженою верхньою атмосферою земли,де відстані Між молекулами газу більші від їхнього діаметpa. Очевидно, ця Взаємодія практично не впліває на швідкість и стан Доситьмасивні тіла. Альо ЯКЩО маса метеороїда порівнянна з масою молекули чи на 2-3 порядки більша за масу молекули, тоВІН Може повністю загальмуватіся Вже у верхніх кулях атмосфери и буде Повільнопадати Під дією ваги на земну поверхню. Віявляється, Що таким чином, тобто увігляді пилку, на Землю віпадає Левова пайка твердої космічної речовіні. Підраховано,Що на Землю Щодня надходіть від 100 до 1000 т позаземної речовіні, альо Тільки1% від цієї кількості - Великі уламкі, Що змоглі долетіті до земної поверхні. Такимчином, Щодня на Землю падає від 1 до 10 тметеорітів ( ! ). Альо падають смороду в різніх місцях издебільшого там, де людина їх НЕ бачіть (океан, тайга и т. п.). ЯКЩО маса тіла НЕ Дуже велика, тоЙого швідкість зменшується Доті, доки сила опору Повітря зрівняється з силоюваги и почнет Його Майже вертикально падіння Зі швідкістю 50-150 м/с. З такими швидкости на Землю впалабільша частина метеорітів.
ЯКЩОметеороїд має велику масу, то ВІН НЕ встігає Ні згоріті, НІ сильно загальмуватісяи того зіштовхується з поверхню земли, маючи космічну швідкість. У цьому разівідбувається вибух, вікліканій переходом Великої кінетічної енергії тіла вТеплову, механічну й Інші види енергії, а на земній поверхні утворюєтьсявибухово кратер. У результаті значний частина метеорита ї земної поверхні плавитисяи віпаровується.
З-поміжусіх астероїдів Спостерігачі віділілі категорію міні-планет, які рано чи пізноможут з'явитися Дуже близьким Біля земли. Згідно з Розрахунки, Середи них єпріблізно 2100 тіл розміром прежде 1 км и близьким 400 тисяч - з поперечником прежде 100 м. Перші в разі Зіткнення можут прізвесті до глобального катаклізму,другі - до локального, схожого зТунгуськім. На жаль, Визначіть орбіті Ліше для 7% великих астероїдів и для 0.1% (!) Малих з цієї велічезної кількості небезпечних міні-планет.Причому навіть відомі шляхи космічніх "бомб" можуть ЦІЛКОМ змінітісяПід дією тяжіння інших тіл.
Передбачається,Що відносно великий Астероїд, схожий на тій, Що вініщів дінозаврів, улучає вЗемлю один раз у мільйон РОКІВ, а Зіткнення з каменем завбільшкі з десятокметрів Буває один раз у сторіччя. Альо слід візнаті, Що навіть у минулостолітті така закономірність порушувалася кілька разів! Так, 14 червня 1968 р. Астероїд Ікар пройшов за 7 млн ​​км від нас, Це Вже трівожне збліження. У 1937 р. Астероїд Гермес "підкрався" на 800 тис. км - Усього Дві відстані від земли доМісяця! На мнение астронома Кейптаунської обсерваторії Г. Вуда, Гермес "спізнівся" для прямогоЗіткнення Всього на 5.5рік. Ще Ближчепролетіла навесні 1989 р. безіменна стометрова брила,якої Було б Досить, щоб Зробити глибокий западину на місці, Наприклад,Нью-Йорка. Цей Астероїд з'явиться Знову 2015 р.
23 квітня 2002 р. в інтернеті з'явилося Повідомлення, ЩоПротяг п'яти минулих тіжнів два астероїді пройшли повз Землю (відстані становиливідповідно 1.2 радіуса та три радіусі місячної орбіті), и виявлено Астероїд, шоМоже зіштовхнутіся з Землею 2880 р. (!) З імовірністю 1:300. Моніторинг вже відоміхастероїдів дозволяє астрономам заздалегідь візначіті, Який з них становітьпотенційну небезпеку для земли. У ліпні 2...
