- ризик яквипадкова небезпека для даного об'єкта повинен бути доступний статистичномуобліку, стосовно до маси однорідних об'єктів, так як без статистичнихданих, що визначають частоту виникнення небезпеки, силу її дії та розмірзавданої шкоди, неможливо встановити розмір страхових внесків дляформування страхового фонду.
1.2 Загальні поняття страхового фонду
Якстрахування - необхідний елемент виробничих відносин, так і страховіфонди є необхідним елементом фінансової системи, процесу суспільноговідтворення в цілому. Це пов'язано з відшкодуванням матеріальних втрат упроцесі суспільного виробництва в цілому. Найважливішою умовою нормальноговідтворювального процесу є його безперервність і безперебійність.Якщо ж процес суспільного виробництва переривається або порушується врезультаті руйнівного впливу стихійних сил природи або негативнихнаслідків інших надзвичайних подій (пожеж, вибухів, епідемій, травматизмута ін), то суспільство змушене приймати різні запобіжні заходи, аякщо вони не дають бажаного результату, то відшкодовувати завдані матеріальнізбиток. Стихійні і інші лиха, спочатку сприймалися людьми яквипадкові події, однак багатовіковий досвід історії людства показав, щоперіодичне настання руйнівних явищ надзвичайного характеру єоб'єктивний, закономірний процес, обумовлений суперечливим характеромсуспільного виробництва. Процес відтворення являє собоюконфліктна взаємодія і протиборство різних сил природного ісуспільного характеру. З одного боку, існують суперечності міжлюдиною і природою, з іншого - суспільні протиріччя. У сукупностівзаємодії різних протиріч у виробництві й життєдіяльностістворюють об'єктивні умови для прояву негативних наслідків, що маютьвипадковий характер. Виникає ризик. Ризик об'єктивно притаманний різним стадіямсуспільного відтворення і будь-яким соціально-економічним відносинам.Ризикований характер суспільного виробництва, обумовлений в першу чергупротиріччям між людиною і руйнівними силами природи, породжуєвідносини між людьми з попередження, подолання, локалізаціїруйнівних наслідків стихійних та інших лих, а також щодо безумовноговідшкодуванню завданих збитків. Дані відносини об'єктивно виражають потребилюдей у ​​підтримці досягнутого ними життєвого рівня, відрізняються певноюспецифічністю і в сукупності становлять економічну категорію страховогозахисту суспільного виробництва. Специфічність даної економічної категоріїобумовлюють три основні ознаки: В· випадкових характер настанняруйнівної події; В· надзвичайність нанесеного збитку, яка характеризуєтьсянатуральними і грошовими вимірювачами; В· об'єктивна необхідністьпопередження, подолання наслідків вказаної події і відшкодуванняматеріального й іншого збитку. Для того щоб у відповідності з вимогамиекономічної категорії страхового захисту суспільного виробництва проводити вжиття захисні заходи, необхідно відокремлення частини валового національногопродукту для попередження і відшкодування матеріального збитку, тобтоформування страхового фонду. Тим самим страховий захист суспільноївиробництва знаходить своє матеріальне втілення в страховому фонді, якийявляє собою сукупність різних страхових натуральних запасів ігрошових страхових фондів. Як уже зазначалося, необхідність формуваннястрахового фонду пов'язана головним чином з дією протиріч міжлюдиною і руйнівними силами природи. Однак у сучасному суспільствіризикований характер суспільного виробництва у все більшій мірі визначаєтьсяне стільки природними факторами, але й скільки протиріччями, пов'язаними зускладненням виробничих відносин. Величезні масштаби суспільноговиробництва створюють умови для виникнення випадкових, непередбаченихподій, що мають несприятливі наслідки. Розвиток ринкових відносинбагаторазово збільшує підприємницькі ризики. Негативною стороноюнауково-технічного прогресу є наростання технологічних ризиків(Підвищення пожежо-та вибухонебезпечності в ряді галузей матеріальноговиробництва, ризику забруднення навколишнього середовища), зростання аварійності ітравматизму на транспорті, нарешті, підвищення ризику соціальних, міжнаціональнихі міждержавних конфліктів, громадянських заворушень, які завдають шкодияк окремим підприємствам, організаціям та особам, так і суспільству в цілому.Зазначений збиток за своїми масштабами є, як правило, локальним, але може носитиі надзвичайний характер.
Джереломвідшкодування локального збитку є різні резервні фонди якнатуральні, так і фінансові.
Такимчином, страхові фонди виникли і розвивалися, маючи своїм кінцевимпризначенням задоволення різноманітних потреб. У процесі формуванняі використання страхових фондів реалізуються певні економічнівідносини, що складаються між людьми в процесі виробництва, обігу,обміну та споживання матеріальних благ.
Даніфонди надають всім господарюючим суб'єктам і членам суспільства гарантії увідшкодування шкоди. У страховому ризик і в захисних заходах полягає сутністьекономічної категорії страхового захисту. Матеріальним втіленнямекономічної категорії страхового захисту служить страховий фонд, якийявляє собою сукупність виділених (зарезервованих) натуральнихзапасів матеріальних благ (у натуральному або грошовому вираженні), створених дляпокриття збитків від несприятливих випадкових явищ і компенсації потребив грошах.
Черезстраховий фонд, як матеріальне втілення страхування, реалізуються всі властивіфінансам функції:
Однак їхпрояв у страхуванні дуже специфічне. Воно проявляється в:
1.Формування страховими організаціями фондів цільового призначення, по засобахяких здійснюється перерозподіл ризиків в просторі і в часі.Така система страхування звільняє державу від додаткових фінансовихвитрат, викликаних несприятливими подіями, необхідність компенсаціїяких лягла б на бюджети;
2. За рахунокстрахового фонду здійснюються витрати щодо попередження ризикових випадків(Превентивна функція);
3.Компенсація ризикових випадків веде до впровадження нових технологій, сприяєрозвитку технічного прогресу (інноваційна функція);
4.Концентруючи величезні фінансові ресурси, страхування є джереломінвестиційних ресурсів, що сприяє розвитку виробництва та економіки іреалізує інвестиційну функцію страхування. Історично першоюорганізаційною формою матеріального втілення економічної категоріїстрахового захисту був натуральний страховий фонд. Фонд існував у формівзаємного страхування. Нова якість страховий фонд отримав у зв'язку звиділенням з товарного обігу специфічного товару - грошей. Завдякигрошовій формі, в якій також став створюватися страховий фонд, його ресурсимогли бути швидко перетворені в будь-яку споживчу вартість, необхідну длявідшкодування виниклого збитку. З'явилися особисті форми страхування. Усвідомленалюдиною і суспільством в цілому необхідність страхового захисту формуваластрахові інтереси, через які стали складатися певні страховівідносини. У міру розвитку суспільства ці відносини одержали цивільно-правовезакріплення, що у свою чергу дозволило регулювати їх правовими методами.
РОЗДІЛ 2. Організація страхового фонду
2.1 Організаційні форми страхового фонду
Громадськапрактика виробила ряд організаційних форм страхового фонду. Стосовно доумовам функціонування економіки в Росії можна виділити наступні формистрахового фонду:
централізованийстраховий (резервний) фонд;
фондсамострахування;
страховий фондстраховика (андеррайтера).
Централізованийстраховий (резервний) фонд утворюється за рахунок загальнодержавних ресурсів.Призначення цього фонду - відшкодування збитку і усунення наслідків стихійнихлих і великих аварій, що спричинили великі руйнування і великі людськіжертви. Централізований страховий фонд формується як в натуральній, так ігрошовій формі. У натуральній формі він являє собою постійнопоновлювані запаси продукції, матеріалів, сировини, палива, продовольства попевної номенклатури, що розміщуються на спеціальних базах. Це стратегічнізапаси (все, що має відношення д...
