ля відповіді на питання В«Щоявляє собою метод проектів в педагогічному процесі? В»необхідновиділити його характерні особливості при аналізі різних дефініцій.
У педагогічномуенциклопедичному словнику метод проектів описується як В«система навчання, вякої знання та вміння учні набувають у процесі планування тавиконання поступово ускладнюються практичних завдань - проектів В». Автористверджують, що, В«історичний досвід апробації даного методу показує, щодана педагогічна технологія не повинна бути домінуючою, але повиннабути органічно вплетена в освітній процес на ряду з іншими методами ітехнологіями навчання та виховання В». [16]
У визначенні Е.С. Полатробиться акцент на самостійну діяльність учнів, що супроводжуєтьсядетальною розробкою проблеми, із завершенням в якості реального, практичногорезультату.
Також варто звернутиувагу на розуміння методу проектів А. А. Хромовим як системи навчання,гнучкої моделі організації навчального процесу, орієнтованої на творчу самореалізаціюособистості учнів, розвиток їх інтелектуальних і фізичних можливостей, вольовихякостей і творчих здібностей в процесі створення нового продукту володієоб'єктивної і суб'єктивної новизною, має практичну значимість, підконтролем учителя. [12]
У педагогіці проектна діяльність розглядається як спосіб організаціїпедагогічного процесу, заснованого на взаємодії, співробітництві таспівтворчості педагога і вихованців у ході поетапної практичноїдіяльності по досягненню намічених цілей.
Відповідно дозазначеними визначеннями і різними описами методу проектів [6; 21; 16]виділимо його характерні риси:
В·Співпраця таспівтворчість всіх суб'єктів педагогічного процесу, при орієнтації насамостійність учнів;
В·Використаннякомплексу знань і навичок з різних областей;
В·Відповідністьпоставлених проблем реальним інтересам і потребам вихованців;
В·Чіткапослідовність етапів реалізації проекту та роботи над ним;
В·Творчаспрямованість, стимулювання самореалізації і само-актуалізації особистості;
В·Орієнтація напрактичний, соціально-значимий результат.
Аналіз і узагальненнярізних підходів до структурування проектної діяльності [3,17,22]дозволяє виділити наступні етапи:
1.Підготовчий:створення творчої атмосфери в колективі, націлювання учасників на пошук і виявленняконкретної, що відповідає їхнім інтересам проблеми, висунення гіпотез щодо її вирішення.
2.Організаційний:планування діяльності, вибір методів роботи, визначення джерелінформації, організація груп та ін
3.Діяльнісний:робота над проектом, проміжний контроль діяльності учасників,консультація з педагогом-координатором, підготовка до захисту проекту.
4.Презентативного-оцінний:представлення результатів, захист проекту, аналіз і оцінка результатів івиконаної роботи, виявлення успіхів і невдач, обговорення перспектив і тимнових проектів.
Роль проектної методики внавчанні важко переоцінити. Вона дозволяє реалізувати принципи проблемного тадіяльнісного навчання, допомагає сформувати основні компетенції учнів. Роботанад навчальними проектами сприяє розвитку конструктивного критичногомислення школярів, а також підвищенню мотивації до навчання. Дана педагогічнатехнологія розвиває навички самопрезентації та вміння спілкуватися, а значить -працює на соціалізацію особистості учня.
Широке застосування методупроектів підтверджується величезною різноманітністю типів проектів. НайбільшДокладнішу типологію проектів пропонує Е.С. Полат. Вона вичинені кількакласифікацій проектів за різними критеріями.
Поділ проектів позмістовної області припускає монопроекти (в рамках одного навчальногопредмета) та міждисциплінарні проекти. За характером контактів проекти можутьбути внутрішніми (регіональними) і міжнародними. Кількість учасників упроекті також може варіюватися. В залежності від цього проекти діляться наособистісні і групові (парні).
Найбільший інтереспредставляє класифікація проектів по домінуючою в ході роботи діяльності.Тут Е.С. Полат виділяє дослідні, творчі, ігрові,ознайомчі та прикладні проекти. [19, c.71-76] Таке різноманіття свідчить про відноснууніверсальності проектної методики в процесі навчання і величезному педагогічномупотенціалі методу проектів.
Застосовуваний в системінавчання метод проектів відіграє особливу сполучну роль, певною міроювідкриваючи перед учнями механізми взаємодії в, так званій, В«дорослоюжиття В», так як в сучасному світі поняттяВ« проект В», як спосіб організаціїпрофесійної діяльності та взаємодії в суспільстві, стає все більшпопулярним.
Такі особливості методупроектів, як опора на особистий досвід, пріоритет самостійної діяльності,переважання групової роботи і новизна дозволяють з великою впевненістюприпустити успішність використання зазначеної технології на урокахіноземної мови. У наступному параграфі ми розглянемо особливостівикористання проектної методики у навчанні іноземної мови.
1.2. Специфікавикористання проектної методики на уроках іноземної мови
У навчанні іноземної мови метод проектів ставособливо активно застосовуватися в кінці 80-х років ХХ століття. Починаючи з цьогочасу, провідні видавництва США та Європи випускають методичні посібники звикористанню проектів у викладанні іноземних мов. У вітчизнянійпрактиці викладання іноземних мов метод проектів почав активновикористовуватися з кінця 90-х років минулого століття, і зараз набуває все більшогопоширення. [11]
Досить докладновивченням використання методу проектів у навчанні іноземної мови займаєтьсяЕ.С. Полат. У своїй роботі В«Метод проектів науроках іноземної мови В»вона підкреслює першорядність навчанняспособам мовленнєвої діяльності в процесі навчання іноземної мови, якийвиступає засобом міжкультурної взаємодії. Е.С. Полат говорить пропосередницької ролі мови, як засобу для В«формування і формулюваннядумки В», висуваючи такі висновки:
В·Необхідністьактивної усної практики для кожного учня з метою формування вмінь інавичок мовленнєвої діяльності та необхідного рівня лінгвістичноїкомпетенції.
В·Важливістьнадання учням можливості мислити, міркувати над можливими шляхамивирішення проблем з тим, щоб у центрі уваги була думка, а мова виступав всвоєї прямої функції - формування і формулювання цих думок В».
В·Необхідністьвключення учнів в активний діалог культур, щоб мовусприймався В«як засіб міжкультурної взаємодіїВ».
Даний підхід до навчання, на думку дослідника,припускає перенесення акценту В«з усякого роду вправ на активнурозумову діяльність учнів В». Для чого, безумовно, підходить проектнадіяльність. [18]
У ході роботи над проектом учні опановуютьрізними вміннями і навичками комунікативної діяльності. Вони вчатьсяпрацювати з текстами (виділяти головну думку, вести пошук потрібної інформації в іншомовнихтексті), аналізувати та узагальнювати інформацію. У процесі створення проектувідбувається творчий процес генерації ідей, а також безпосереднє спілкуванняучнів з учителем і один з одним на іноземній мові. Учні опановуютьвміннями вести дискусію, слухати і чути співрозмовника, відстоювати свою точкузору.
Особливий інтерес представляють запропоновані Е.С. Полат міжнароднітелекомунікаційні проекти, в яких за допомогою комп'ютерних телекомунікаційорганізується спільна проектна діяльність учнів-партнерів з різнихкраїн. Винятковість їх використання у навчанні іноземної мови складаєтьсяу створенні мовної середовища і на її основі створенні потреби у використаннііноземної мови на практиці. Учасники подібного проекту в реальностізастосовують отримані знання і можуть оцінити всю важливість наявних навичокспілкування. [18]
Н. Кочетурова виділяє наступні відмітніособливості проектів, призначених для навчання мови:
В·використаннямови в ситуаціях, максимально наближених до умов реального спілкування;
В·акцент насамостійній роботі учнів (індивідуальної та групової);
В·вибір теми,викликає великий інтерес для учнів і без...
