обговорювалося проект випуску біржами і банками паралельної В«хорошоюВ» валюти,яка б базувалася на товарних ресурсах підприємницького сектора.
Концепція біржі якнекомерційної, нейтральній ринкової майданчики - такий підхід є вміжнародній практиці загальноприйнятим. У відношенні фондових бірж такий підхід бувзакладений вже в 1991 р. (Положення про випуск та обіг цінних паперів іфондових біржах в РРФСР, затверджене постановою Уряду РРФСР від28.12.91). В результаті прийняття в березні 1996 р. федерального закону В«Про ринокцінних паперів В», а в подальшому - низки нормативних актів федеральноїкомісії з ринку цінних паперів вимоги до російським фондовим біржам, їх організаційно-правовоїстатус відповідають міжнародній практиці.
Російські фондові біржістворюються у формі некомерційного партнерства, є закритими, повинніволодіти достатньою матеріальною і фінансовою базою (капітал - не менше10 млн ЕКЮ, кількість членів - не менше 20). Члена-ми біржі можутьбути тільки професійні учасники ринку цінних паперів. Не допускаєтьсяконфлікт інтересів (біржі не можуть вести комерційну брокерську, дилерську тадовірчу діяльність, персонал біржі не може вести комерційних операційна фондовому ринку). Фондові біржі зобов'язані мати повністю стандартизованийринок - правила допуску (лістингу-делістингу) товару до торгівлі, вимоги доучасникам, регламент торгових сесій, стандартні торгові, депозитарні,розрахункові, наглядові та інформаційні системи, схеми гарантування виконаннязобов'язань, правила та організаційні умови для врегулювання конфліктів тазапобігання порушень професійної етики і т.д.
У відношенні товарних біржв 1992 р. був прийнятий закон РФ "Про товарних біржах і біржовуторгівлі ", який ще не вказував точно на некомерційний характер біржі:не проголошувався некомерційний характер її діяльності, вона могла мати тойж організаційно-правовий статус ("акціонерне товариство","Товариство"), що й комерційна організація, відсутнєзаборона розподіляти прибуток біржі і т. д.
Разом з тим біржізаборонялося вести торгову, посередницьку чи іншу комерційну діяльність,персонал біржі не міг здійснювати на ній угоди. Законом 1992 р.встановлювалися необхідні атрибути біржі: голосні публічні торги,фіксоване місце їх проведення, регламентація часу і правил торгів,оптовий характер угод.
Модель товарної біржі, ввідміну від фондовій, передбачала, що її засновниками могли бути неторговельніпідприємства і навіть фізичні особи, що її члени могли бути нерівноправними,що в торгах могли брати участь постійні й разові відвідувачі торгів, неє членами біржі. При цьому встановлювалося жорстке заборона научасть в капіталах товарних бірж банків та інших фінансових інститутів.Нарешті, на товарних біржах дозволялося проводити як операції з реальнимтоваром, так і термінові угоди (форвардні, ф'ючерсні, опціонні). Законодавствопро товарних біржах містило досить детальні правила, що відносяться до цихопераціях. Предметом звернення міг служити не тільки стандартний контракт напоставку товару, але і коносамент.
Такимчином, модель товарної біржі, прийнята в Росії в 90-ті роки,відображала всю строкатість практики, яка склалася біржовому справі. Товарні біржістворювалися як більш відкриті інститути, ніж фондові і валютні біржі,які, по суті, представляють закриті клуби професійних учасниківфінансового ринку. Товарні біржі не були в повній мірі некомерційними і моглина законних підставах враховувати свій інтерес до прибутку.
Такий підхідвідповідав реаліям початку 90-х років, коли саме на товарних біржахмав скластися (і потім піти під позабіржову сферу) ринковий оптовийоборот і саме ці біржі повинні були на перших порах прийняти на себе товарніпотоки, позбавлені директивного розподілу. Коли ж на фондових біржах в1993-1994 рр.. з'явився перший масовий товар - ваучери та акції напред'явника, - вони стали нагадувати таку ж строкату картину, як ітоварні біржі.
Разом з тим концепціятоварної біржі, визначена законом 1992 р., створила можливостівиживання тих товарних бірж, які, втративши реальних грошових потоків,стали перетворюватися на біржі термінових контрактів. До кінця 90-х років найбільшуспішні товарні біржі у все більшій мірі стали перетворюватися в закритіклуби професійних спекулянтів і хеджерів, створюючи найважливішийсегмент - терміновий - російського фінансового ринку. Таким чином,де-факто відбувається зміна і концепції товарної біржі - від відкритоїнапівпрофесійної торговельної площадки з реальним товаром до закритому,комп'ютерного світу товарних та фінансових ф'ючерсів і опціонів.
3. Етапи розвитку російських бірж
Однією з початкових - і романтичних - точокбіржового руху слід вважати 3 квітня 1990 У цей деньвідбулися збори асоціації В«Ділове співробітництво і соціальний розвитокВ»при радянському Фонді милосердя та здоров'я. Цим зборами (факт, звучав якісторичний анекдот) була заснована Російська товарно-сировинна біржа(РТСБ) - центр біржового руху початку 90-х років, на якув цей час доводилося до половини оптового біржового обороту Росії. Цюбіржу копіювали, на неї рівнялися, і тому її доля дає дуже точнийзразок того, як розвивався біржовий ринок Росії.
Перший етап (1990 р.-1-е півріччя1991 р.)
Модана біржі, вибуховий створення бірж за зразком РТСБ.
Як вже вказувалося, вцей час були засновані більше 700 товарних бірж, через які негайнопочалася реалізація продукції (раніше директивно розподіляє) по вільнимаукціонним цінами. Біржі створювалися комерсантами, міською владою,міністерствами, на базі мережі Держпостачу і т.д. У створенні РТСБ брав участьПолітехнічний музей у Москві, і перша торгова площадка розташовувалася вмузеї. В оболонці бірж формувалася майбутня мережу оптових торгових компаній.При цьому - за відсутністю товару, відчутної вигоди, знань - булистворені всього дві фондові біржі (у Москві), які змогли приступити до роботитільки в другій половині 1991 р. З приводу термінових ринків буливимовлені лише перші слова.
Другийетап (2-е півріччя1991 г.-осінь 1992 р.). Початок витіснення реального товару і становлення біржовогофондового обороту.
Лібералізація цін створиланові стимули для товарних бірж - оптові посередники впізнавали один про одногоі налагоджували зв'язки на біржових майданчиках. У цей час російські товарні біржібули біржами реального товару. Однак поступово почала набирати силу іншатенденція. Після того як оптові компанії налагодили торговельні зв'язки, інформацію,здійснювати угоди через біржові майданчики стало невигідно, більш затратно(Членські внески, біржові збори тощо). У зв'язку з високими податками частинаторговельного обороту стала В«йти в тіньВ».
У підсумку реальний товарстав витіснятися з біржових майданчиків, члени біржі зосереджували свої зусилляна позабіржовому обороті, перед товарними біржами постало питання виживання.Відповідно у 1993 р. число товарних біржових майданчиків скоротилося натретину, а до кінця 1996 р. - більш ніж на 60% у порівнянні з1992 Стала стрімко падати частка торгівлі реальним товаром. Разом зтим у біржовому русі все ясніше звучить тема фондового ринку. До кінця1992 кількість біржових фондових майданчиків досягло 22, в тому числі нанайбільших товарних біржах були створені фондові відділи (РТСБ - осінь1991 р.). У 1992 р. створена Московська міжбанківська валютна біржа(ММВБ), позиції якої у 90-х роках постійно посилювалися. На1992 доводиться також пік установи регіональних валютних бірж, щопізніше дало можливість ММВБ створити загальнонаціональний ринок з торгівлі валютоюі цінними паперами.
Реальне значенняфондових майданчиків було ще невеликим. За даними Мінфіну РФ за IV квартал1992 по 20 біржовим фондовим майданчикам Росії обсяг угод з ціннимипаперами дорівнював лише 0,7 млрд руб. (За оцінкою, не бі...
