остійний кругообіг коштів. У процесі кругообігу відбуваютьсячисленні операції або факти господарського життя. Всі факти повиннізнаходити суцільне відображення на підставі документів у бухгалтерському обліку."У результаті обліку процесів підготовки виробництва, при зіставленніпланових, нормативних і звітних (фактичних) показників виявляється економія(Перевитрата) ресурсів, а при обліку реалізації - фінансовий результатдіяльності підприємства (прибуток або збиток) "[6, с.185]. Господарськізасоби будь-якого підприємства можна вивчити за двома аспектами: з яких видів цікошти складаються (склад майна), в якій сфері розміщені (виробництво,торгівля та ін) і під чиєю майновою відповідальністю вони знаходяться, другийаспект - за рахунок яких джерел це майно здобувалося абосформувалося.
1.3 Характеристика господарських процесів та їхрезультатів
Найважливішими об'єктамибухгалтерського обліку є також господарські процеси та їх результати,викликають зміну майна та джерел їх формування. Основнимигосподарськими процесами організації є постачання (заготовляння),виробництво і реалізація продукції (робіт, послуг) (рис.2). В процесізаготовляння купуються матеріальні цінності, основні засоби та ін дляпроцесу виробництва. У процесі виробництва витрачаються оборотні кошти,зношуються основні засоби, нараховується оплата праці працівникам,випускається продукція. У процесі реалізації продукції організація отримуєгрошову виручку від покупців, замовників. Результатом процесу заготовлянняі виробництва може бути економія або перевитрата коштів, а процесуреалізації - дохід (прибуток) або збиток. Ці процеси складаються з окремихгосподарських операцій, змістом яких є рух майна і зобов'язань,тобто кругообіг капіталу.
Обіг коштів у господарськихпроцесах нескінченний. Таким чином, в кожному з господарських процесів відбуваєтьсязміна однієї форми вартості майна на іншу. Наприклад, при заготовлянніматеріальних цінностей грошова форма вартості вихідного капіталу змінюється натоварну (матеріальну) форму, а при реалізації готової продукції коштиорганізацій міняють товарну (матеріальну) форму на грошову. У організаційможуть бути й інші господарські операції (наприклад, з капітальногобудівництву), які також є об'єктами бухгалтерського обліку. Однакосновний зміст її роботи складають процеси (стадії) кругообігу (постачання,виробництво, реалізація) її капіталу. Ці процеси взаємопов'язані, доповнюютьодин одного як об'єкти бухгалтерського обліку і створюють умови для накопиченнякапіталу і ведення розширеного відтворення.
2. Класифікація господарських процесів
2.1 Облік процесу постачання
Процес постачання представляєсобою сукупність операцій по забезпеченню підприємства предметами праці,необхідними для виготовлення продукції. Підприємство набуває у постачальниківматеріали, паливо та інші предмети праці.
Облік матеріальних цінностейведеться на синтетичному рахунку 10 "Матеріали", в розвиток якого поміру необхідності відкриваються субрахунки за кожним видом матеріальних цінностей:
сировина і основні матеріали:
покупні напівфабрикати ікомплектуючі вироби:
конструкції і деталі:
паливо:
тара і тарні матеріали:
запасні частини;
інші матеріали;
матеріали, передані впереробку на сторону;
будівельні матеріали.
Методика відображення на рахункахгосподарських операцій з руху матеріальних цінностей в значній мірізалежить від прийнятого порядку їх оцінки.
Одним з основних принципівоцінки господарських засобів підприємств є її реальність, щодосягається шляхом визначення первісної оцінки всіх господарських засобівв бухгалтерському обліку за фактичною собівартістю. У зв'язку з цим матеріалитакож повинні оцінюватися за їх фактичною собівартістю, яка складаєтьсяз витрат на придбання (рівних вартості матеріалів за ціною придбання тавеличини націнок, сплачених постачальницько-збутовими організаціями) та витратна доставку від місця покупки до складу підприємства, що включають транспортнівитрати, витрати з навантаження, розвантаження і доставку матеріалів на склад, витратипо відрядженнях, пов'язані з доставкою матеріалів, витрати по утриманнюспеціальних баз і складів у місцях заготовок.
Звідси випливає висновок, що фактичнасобівартість одиниці кожного виду матеріалів складається з ціни ітранспортно-заготівельних витрат. При цьому якщо величина першого доданкавідома в момент надходження матеріалів (ціни, торгові націнки повинні бутивказані постачальником в рахунку-фактурі), то величина другого доданка може бутив момент надходження матеріалів відома не повністю. Крім того, і цінапридбання (фактурна ціна), і транспортно-заготівельні витрати в умовахринкових відносин схильні до коливань.
Таким чином, при облікуматеріальних цінностей використовуються одночасно дві оцінки: в поточному обліку - оцінказа обліковими цінами; у звітності - за фактичною собівартістю придбання (заготовляння).
2.2 Облік придбання та використання матеріалів
Облік придбання тавикористання матеріалів може бути організований на підприємстві по одному здвох варіантів.
При першому варіанті облікматеріалів ведеться на синтетичному рахунку 10 "Матеріали" в оцінці зафактичної собівартості їх придбання (заготовляння). При цьому фактнадходження матеріалів відображається на рахунку 10 "Матеріали" незалежновід того, коли вони надійшли на підприємство - до чи після отримання розрахунковихдокументів постачальника.
При другому варіанті облікматеріалів на синтетичному рахунку 10 "Матеріали" ведеться в оцінці пообліковими цінами. Для обчислення фактичної собівартості придбання (заготовляння)матеріалів відкривається синтетичний рахунок 15 "Заготівельні та придбанняматеріалів ", а для обліку відхилень фактичної собівартості придбання(Заготовляння) матеріалів від їх вартості за обліковими цінами відкриваєтьсясинтетичний рахунок 16 "Відхилення у вартості матеріалів". Такимчином, при другому варіанті в порівнянні з першим оцінка матеріалів за обліковимицінами і облік відхилень фактичної собівартості придбання (заготовляння) матеріаліввід їх вартості за обліковими цінами здійснюється на рівні синтетичного обліку.
Крім того, слід зазначитидозволені в даний час методи розрахунку фактичної собівартості кінцевихзапасів матеріалів (описаний вище спосіб являє собою методсередньозваженої собівартості): ЛІФО і ФІФО.
Методи ФІФО і ЛІФО визначаютьпослідовність списання вартості матеріалів (по партіях) незалежно відпослідовності фактичного руху матеріалів, тобто наявності абовідсутності обліку матеріалів по партіях в місцях зберігання. Використання данихметодів передбачає організацію аналітичного обліку не тільки за видамиматеріалів, але і по окремим партіям.
Таким чином, за методом ФІФОматеріали у витрати виробництва списуються по фактичній собівартостіпридбання в хронологічному порядку надходження партій: спочатку списуютьсяв витрата матеріали по фактичній собівартості перших закупленої партії,потім другий, третій і т.д. За методом ЛІФО (він протилежний методом ФІФО) матеріалиу витрати виробництва списуються по фактичній собівартості останньоїзакупленої партії, потім передостанньої і т.д.
2.3 Облік процесу виробництва
Процес виробництваявляє собою комплекс операцій по видобутку та переробці сировини і матеріаліві перетворення їх у готову продукцію. У залежності від призначення виготовлюваноїпродукції виробнича діяльність підприємства поділяється на такі види: основна,допоміжне і обслуговуючі виробництва і господарства.
В процесі виробництва длявиготовлення продукції використовують робочу силу, засоби праці та предмети праці.Участь у процесі виробництва трьох основних моментів призводить до утворення упідприємства відповідних витрат. Ресурси, витрачені в процесівиробництва, в грошовій оцінці називаються витратами виробництва. Загальна сумавсіх витрат підприємства становить собівартість продукції. Необхідно відзначи...
