Рішенняцих та інших освітньо-виховних завдань при підготовці студентів забезпечної життєдіяльності дозволить надалі просувати найважливішісоціальні проблеми, що стоять перед суспільством, створюючи позитивну ідеологіюлюдей, де головною її цінністю реально повинні стати життя і здоров'я, а такожблагополуччя людини.
ВНайближчим часом практичне вирішення завдань підготовки студентів до безпечноїжиттєдіяльності повинно різко скоротити невиправдані жертви і втрати здоров'я,пов'язані з незнанням та невмінням студентів забезпечити безпечний спосіб життя, щов цілому обслуговує найважливіший напрям гуманізації освіти.
Соціально-психологічний вимір безпечноїжиттєдіяльності.
Підбезпечної життєдіяльністю слід розуміти систему заходів, спрямовану напрофілактику і ліквідацію загроз для нормального, стійкого розвитку особистості,соціуму, суспільства в цілому і держави.
Понятійнийапарат для аналізу проблем, пов'язаних із забезпеченням безпечноїжиттєдіяльності, склався ще не в повній мірі. Як правило, для цих цілейвикористовують такі терміни, як "загроза", "небезпека", "шкоду", "збиток", "ризик" іт.д. В одних випадках ці поняття вживаються як синоніми, в інших - якПрипущення явища.
Задумку багатьох авторів, небезпека - це комплекс умов та факторів, що порушуютьнормальний розвиток людини і суспільства.
Длярозкриття змісту небезпеки необхідно знати конкретні умови і фактори їїстворюють.
Структуравпливу небезпеки може розглядатися в двох основних аспектах:статичному і динамічному.
Статичнийаспект передбачає: а) джерело (суб'єкт) небезпеки; б) об'єкт, що піддаєтьсянебезпеки; в) засоби, якими джерело небезпеки впливає на об'єктнебезпеки.
Динамічнийаспект передбачає: а) мету, яку джерело ставить по відношенню до об'єкта;б) процес самого впливу на об'єкт; в) результат цього впливу.
Наведемокласифікацію особливостей.
1.Щодо джерела всі небезпеки можуть бути класифіковані за сферамивиникнення:
а)небезпеки природного характеру;
б)небезпеки техногенного характеру;
в)епідеміологічні небезпеки;
г)небезпеки соціального характеру;
Небезпекисоціального характеру, в свою чергу, можуть бути класифіковані за сферами:
а)небезпеки політичного характеру, тобто виникають у владних відносинах;
б)у сфері державних інститутів (військових і т.д.);
в)в економічній сфері;
г)в духовній сфері життя суспільства;
д)в соціальних організаціях, професійної діяльності та поведінці особистості.
Кожназ цих груп небезпек може бути, у свою чергу, також розбита на якісьсвої підгрупи або конкретні види небезпек.
Зашвидкості розвитку (наростання);
а)швидко розвивається небезпека;
б)повільно розвивається небезпека.
Зазаряду деструктивності, закладеної в небезпеці:
а)вельми значна небезпека;
б)середня небезпека;
в)незначна небезпека.
2.Щодо об'єкта всі небезпеки можуть бути класифіковані наступнимчином.
Зарефлексії:
а)небезпека, адекватно відображена об'єктом;
б)небезпека, неадекватно відображена об'єктом.
Засприйняттю:
а)небезпека, активно сприймана об'єктом;
б)небезпека нейтрально сприймана;
в)небезпека, пасивно сприймається.
Заступеня інформованості:
а)об'єкт здатний усунути небезпеку;
б)об'єкт здатний частково справитися з небезпекою;
в)об'єкт не здатний впоратися з небезпекою.
Заступеня підготовленості до реакції на небезпеку:
а)об'єкт підготовлений до реакції на небезпеку добре;
б)об'єкт підготовлений частково;
в)об'єкт не підготовлений.
3.За ступенем усвідомлення об'єктом можливих впливів:
а)повністю усвідомлена об'єктом небезпека;
б)частково усвідомлена небезпека;
в)неусвідомлена небезпека.
Заступеня загрози для об'єкта:
а)вигадана небезпека;
б)дійсна небезпека;
Востанньому виді небезпек можуть бути виділені: реальна небезпека; формальнанебезпека; абстрактна небезпека.
Завивченості об'єктом загрозливих йому небезпек:
а)відома небезпека;
б)не вивчена небезпека.
Щодозасобів дії всі небезпеки можуть бути класифіковані за наступнимипідставам.
Заструктурної організації:
а)проста небезпека;
б)складна небезпека
Заможливості протидії цим засобам:
а)предотвратимой небезпека;
б)невідворотних небезпека.
4.Щодо мети, наявної у джерела небезпеки.
Занаявності мети:
а)спланована небезпеку по відношенню до об'єкта;
б)стихійно виникла небезпека.
Занапрямку мети:
а)небезпеку для індивіда;
б)небезпека для невеликої групи людей;
в)небезпека для великих груп людей.
Останнянебезпека в свою чергу може підрозділятися на такі види: федеральну, регіональну
Територіальну,місцевого та об'єктового небезпеки.
Закількості об'єктів, на які спрямована дія джерел небезпеки:
а)багатоцільова небезпека;
б)одноцільова небезпека.
5.Щодо процесу впливу небезпеки на об'єкт всі небезпеки можуть бутикласифіковані наступним чином.
Заспособом впливу на об'єкт:
а)пряма небезпека;
б)непряма небезпека.
Зачасу впливу на об'єкт:
а)постійно діюча небезпека;
б)періодично діюча небезпека.
6.Щодо результату впливу небезпеки на об'єкт всі небезпеки можутьбути класифіковані за ступенем допустимого впливу небезпеки на об'єкт:
а)допустима небезпека, коли нанесений збиток можливо відновити;
б)неприпустима (катастрофічна) небезпека, коли нанесений збиток невідновлюється і призводить до загибелі об'єкта.
Наведеніпоняття відносяться до основних понять теорії особистої та національноїбезпеки. Залежно від підходу до тлумачення даних понять їхзміст значно відрізняється. Так, з правової точки зору небезпекарозуміється по-своєму, з психологічної - по іншому. Крім того, єоб'єктивне і суб'єктивне тлумачення цього поняття.
Зсоціально-психологічної точки зору основу особистої і національноїбезпеки становить теорія соціальних конфліктів: глобальних, геополітичних,міждержавних, регіональних, внутрішньополітичних, організаційних, особистіснихі т.д.
конфліктологічноїпідхід до побудови особистої та національної безпеки дозволяє визначити найбільшзначущі особистісні та національні інтереси, життєво важливі зони, загрози їхіснуванню.
Вданому випадку представляється доцільним викласти динамічніхарактеристики конфлікту.
Основні стадії розвитку конфлікту.
Процесрозвитку конфлікту, або його дозвіл і наслідки (конструктивні тадеструктивні). Слід зазначити, що чітко відокремити структурні і динамічніпараметри конфлікту іноді буває досить складно.
Зародженняконфлікту пов'язане з появою суперечності в цілях, інтересах, мотивах і т.д.учасників. Він стає для них психологічною реальністю після усвідомленняцього протиріччя в реальному інциденті. Далі конфлікт проходить стадіюконфліктних дій і приходить до певного завершення. Тобто, у розвиткуконфлікту виділяються чотири основні стадії:
-виникнення конфліктної ситуації - латентний період, часто протікає нанеусвідомленому рівні, принаймні для однієї зі сторін;
-усвідомлення конфлікту - умови конфлікту сприйняті, сторони знають про своєучасть у конфлікті;
-конфліктні дії - відкрита антипатія, негативна оцінка супротивниками одинодного, так звана стадія відкритого конфлікту;
-завершення конфлікту - готовність до вирішення конфлікту; вибір тактики істратегії поведінки в конфлікті, а також способів його дозволу.
Традиційнодинаміка конфлікту розглядається як послідовна зміна цих чотирьохстадій - від виникнення об'єктивної конфліктної ситуації через усвідомлення їїхоча б одним з учасників і переходу до конфліктного взаємодії. Відомо,що конфліктну поведінку поси...
