Місячний А. Н.
Ви професіонал, ваше слово професійно. Настає час, і воно не відображає дійсності ...
Сергій Баликін (форум диякона Андрія Кураєва)
Введення
В 1954-1956 рр.. американець норвезького походження, фізик і дослідник в області атомної зброї Філіп Абельсон (Philip Hauge Abelson) вперше опублікував дані про виділення палеомолекул - амінокислот з скам'янілості девонської риби віком в В«350 млн. роківВ» [1]. З цього часу і отримала свою розвиток як дисципліна молекулярна палеонтологія [2] 5, досліджує в викопних останках древніх тварин збереглися біомолекули і біоструктури. Мета цієї дисципліни розуміється таким чином:
Пошук молекулярних слідів вимерлих організмів для з'ясування по ним характеру еволюції живих організмів і біосфери в цілому (член-кореспондент РАН А.Ю. Розанов, директор Палеонтологічного інституту РАН) [3].
Прояснення подій минулого шляхом дослідження біомолекул і продуктів їх довготривалих перетворень (діагенеза) в копалин джерелах (доктор біологічних наук Мері Швейцер (MH Schweitzer), провідний молекулярний палеонтолог АН США [4, 5] та інші автори [2, 6]). Відповідні роботи отримали свій подальший розвиток тільки з початку 1970-х рр.. і, особливо, в 1990-х і 2000-х рр.. (Див. доступні огляди англійською [4, 5] та російською [2, 3, 6-12] мовах). Раніше нами в рамках доповідей на Різдвяних читаннях 2005-2007 рр.. і в 2009 р. (а також on-line), був опублікований ряд статей на тему успіхів і труднощів молекулярної палеонтології [7-12]. У 2007 р., внаслідок відкрилися реалій, автор представленого огляду запропонував замінити термін В«молекулярна палеонтологіяВ» на В«молекулярно-клітинна палеонтологіяВ» [10]. (Сумнівно, правда, що це пропозиція буде прийнята палеонтологами, але, як буде показано нижче, його коректність вже не може бути оскаржена.) Підсумовувати найбільш видатні дані по молекулярно-клітинної палеонтології можна наступним чином (посилання, за винятком спеціально вказаних нижче, можна знайти в оглядах [4, 5, 7-12]) 6:
Виявлення починаючи з 1970-х рр.. і по теперішній час в скам'янілих останках копалин тварин віком до В«сотень мільйонів роківВ» фрагментів оригінальних білків, які були ідентифіковані імунохімічних та радіоімунологічним з відповідними антитілами.
Екстракція з кісток динозавра (В«65-67 млн. роківВ») фрагментів гемоглобіну і отримання до них антитіл, чітко реагували з гемоглобіном із сучасних джерел.
Виявлення забарвлених і мало змінилися морфологічно структур кісткового мозку десятків міоценових амфібій (В«10 млн. роківВ»).
В 2007-2009 рр.. - Розшифровка амінокислотної послідовності значних за розміром фрагментів коллагена7 динозаврів віком В«65-80 млн. роківВ» (вісім поліпептидів в В«80 млн. роківВ» становили в сумі 7, 8% і 2, 5% від повної молекули двох форм вихідного белка8, що аж ніяк немало) [13-16].
Ідентифікація в кістках багатьох динозаврів (В«65-80 млн. роківВ») після розчинення і видалення їх мінеральної складової В«судин, клітин і м'якої тканиниВ»: гнучких прозорих сосудістоподобних структур, що містять всередині червоні ерітроцітоподобние морфеми з ядром9, остеоцітоподобние10 освіти і морфологічно мало змінився органічний кістковий матрикс. Визнання останніх даних, які здаються особливо одіозними стосовно до біоматеріалів віком в В«десятки мільйонів років В», мало дуже драматичну історію аж до 2009 р. 1997-2007 рр..: дані про м'яких тканинах, судинах і клітинах у кістках багатьох динозаврів віком в В«десятки мільйонів роківВ» Відповідні результати доктора Мері Швейцер з співавторами вперше були опубліковані в 1997 р. в науково-популярному журналі США [17]. Потім вони довго пробивали дорогу в науковому мiрe, так як ніхто не міг повірити в подібне (див. в [8-10]). У 1999 р. авторам вдалося опублікувати статтю по судинним структурам тираннозавра у французьких В«Annales de Paleontologie В»[18]. Нарешті, робота з м'яким тканинам, судинах і клітинам тираннозавра побачила світ у дуже авторитетному мiрoвом журналі з високим рейтингом - В«ScienceВ» (незважаючи на отримання там негативного відгуку рецензента). У 2005 р. там вийшло відразу дві статті на дану тему [19, 20], а в 2007 р. - ще одна стаття [14], в якій, по-перше, підтверджувалася впевненість авторів у відкритті ними саме м'яких тканин динозаврів і, по-друге, були наведені дані по розшифровці амінокислотної послідовності фрагментів колагену тиранозавра (Зі складу тих тканин). У 2007 р. автори опублікували четверту і п'яту статтю в В«ScienceВ», в яких розвинули своє порівняльне вивчення амінокислотної послідовності колагену тираннозавра [15, 16]. До 2007 р. В«м'які тканиниВ» та інші зазначені структури були виявлені М. Швейцер з співавторами в кістках ще більш ніж дюжини інших динозаврів [10, 11, 21, 22], і, крім авторитетного В«ScienceВ», ці результати опублікував ще й журнал Королівського наукового товариства Великобританії (В«Proceedings of the Royal Society В: Biological Sciences, London В») [23]. У 2007 р. вийшов огляд М. Швейцер з співавтором (є у вільному доступі Інтернету) з молекулярної палеонтології білків, в якому дані про м'яких тканинах, судинах і клітинах у кістках динозаврів підтверджуються в черговий раз. Цей огляд опублікував недавно заснований журнал В«Expert Review of ProteomicsВ», що входить в велику серію видань В«Expert Review В»[5]. Нарешті, результати досліджень по біоструктури динозаврів доповідалися в 2006 р. на форумі Товариства палеонтології хребетних США, а тези були опубліковані, знову ж таки, в В«ScienceВ» [24]. Таким чином, до 2007 р. по м'яким тканинам, судинах і клітинам динозаврів малося п'ять експериментальних статей в В«ScienceВ» [14-16, 19, 20], тези доповіді - там же [24], експериментальні статті в наукових журналах з Великобританії [23] і Франції [18] і огляд [5]. Вагомості публікацій можна позаздрити, оскільки науковий рейтинг, до прикладу, В«ScienceВ», такий, що кількість статей у цьому журналі (укупі з В«NatureВ») служить одним з основних показників наукової діяльності не лише конкретних дослідників, але і цілих університетів [25]. Виходило так, що реальність гнучких органічних біоструктур, м'яких тканин і судин, а також морфологічно майже не змінилися клітин (еритроцитів і остеоцитів) в кістках цілого ряду динозаврів не могла бути оспорена без порушення наукового реноме одного з найавторитетніших мiрoвих наукових видань з природничих дисциплін. Виходило, що клітини і судини, а також кістковий матрикс (м'яка тканина), причому складалися з органіки, а не скам'янілі, здатні вилежати в надрах В«65-80 мільйонів роківВ» (стільки налічували офіційні датування тих копалин пластів). Це твердження здавалося абсолютно неймовірним згідно з даними тих же молекулярних палеонтологів. Так, за розрахунками і ретроспективним екстраполяції результатів лабораторних експериментів, найстійкіші білки хребетних в принципі не здатні зберегтися (для ідентифікації) десятки мільйонів років при позитивній температурі. Більш того, колаген (з якого повинні складатися ті м'які тканини і судини) при 10 В° С не здатний витримати більше 180 тисяч років, а при 20 В° С - і 15-ти тисяч років. Такі відомості представлені в оглядах провідних молекулярних палеонтологів мiрa - Мері Швейцер із США [5] і Христини Нільсен-Марш з університету в Ньюкастлі [26]. Вихідні ж джерела становлять публікації, знову, провідних мiрoвих журналах типу В«NatureВ», американського В«GeologyВ» та ін [5, 26-29]. Раніше ми в [11] представляли зведення таких даних по схоронності найбільш стабільних білків при різних температурах. Крім того, нами були проведені розрахункові дослідження накопиченої дози радіації від природного радіаційного фону Землі, а також від активно поглинаються копалинами кістками урану і торію (перетворюються потім в альфа-випромінювачі радон і торону) [9, 10]. Накопичені за гіпотетичні В«десятки Білліардом роківВ» дози навіть для мінімально можливих рівнів експ...
