|
|
1529 рік. На роздоріжжі двох доріг зустрічаються двоюрідні брати. Анрі-Максиміліану, синові багатого купця Анрі-Жюста лігри, шістнадцять років: він марить Плутархом і свято вірить, що зможе потягатися славою з Олександром Македонським і Цезарем. Йому неприємно сидіти в батьківській лавці й міряти аршином сукно: його мета - стати людиною. Незаконнонародженому Зенону двадцять років: всі його помисли зайняті тільки наукою, і мріє він піднестися вище ... |
|
|
переказав І. С. Смирнов Молодий гульвіса і мот, покинувши справи сім'ї, в розгульних витратах не Знав упину. Пустив всі надбання за вітром, і ніхто з рідні не захотів його прихистити. Зголодніли, тинявся він по місту, скаржачись і стогнучи. Раптом перед ним виникла невідомий старець і запропонував стільки грошей, скільки тому потребно на безбідне життя. Збентежений Ду Цзичунь (а так величали нашого гульвісу) назвав невели... |
|
|
Події роману починаються з проводів в Московію Антона Еренштейна, барона по походженням, запрошеного в якості лікаря до великого князя Івана III. Але як довелося синові дворянина стати лікарем у XV в., коли В«інквізиція цих всесвітніх парій смажила тисячами В»? Задовго до цього дня, в Римі, під час церемонії закладки собору Св. Петра німецький барон незаслужено принизив лікаря Антоніо Фіоравенті. Три роки потому доля привела талановитого лі... |
|
|
В передмові до своїх В«характеруВ» автор зізнається, що метою книги є спроба звернути увагу на недоліки суспільства, В«зроблені з натуриВ», з метою їх виправлення. В кожній з 16 очей він в строгій послідовності викладає свої В«характериВ», де пише наступне: В«Всі давно сказаноВ». Переконати інших у непогрішності своїх смаків вкрай важко, найчастіше виходить збори В«благоглупостіВ». Більш всього нестерпна посередність в В«поезії, муз... |
|
|
В повітовому уральському містечку Вузлі подія: після тривалої відсутності повертається молодий мільйонер Сергій Олександрович Привалов. Його приїзд вносить помітне розмаїття і в життя місцевої свахи - Хіоні Олексіївни Заплатиной, В«Дами невизначених років з вицвілим обличчямВ». Вона бачить в Привалова вигідного нареченого і спочатку сватає за нього Надію, старшу дочку великого золотопромисловця Василь Назарич Бахарєва, в сім'ї якого виховувався і Се... |
|
|
Родіон Потапич Зиков - В«найстарший штейгерВ» (гірський майстер, який відає рудничними роботами) В«на всіх Балчуговскіх золотих промислахВ» Уралу. Він керує дбайливої вЂ‹вЂ‹роботи на Фотьяновской розсипи, що дала скарбниці В«більше сотні пудів золота В». Ця розсип була відкрита Андроном Кішкін, В«старої конторської щуром В»зВ« маленькими, цікавими, злодійкуватими В»очима. Зиков недолюблює Кішкіна і тому не зрадів, коли одного разу зимовим ранком то... |
|
|
Повітового малого Анфима Барибу називають В«праскоюВ». У нього важкі залізні щелепи, широченний чотирикутний рот і вузенький лоб. Та й весь Бариба з жорстких прямих і кутів. І виходить із усього цього якийсь страшний лад. Хлопці-уезднікі побоюються Барибу: звірюка, під важку руку в землю вб'є. І в той же час їм на потіху він розгризає камінчики, за булку. Батько-швець попереджає: з двору зжене, коли син не витримає в училищі випускні ісп... |
|
|
Далеке майбутнє. Д-503, талановитий інженер, будівельник космічного корабля В«ІнтегралВ», веде записки для нащадків, розповідає їм про В«найвищих вершинах в людській історії В»- життя Єдиного Держави і його главі Благодійника. Назва рукопису - В«МиВ». Д-503 захоплюється тим, що громадяни Єдиного Держави, нумера, ведуть розраховану за системою Тейлора, суворо регламентовану Часовий скрижалях життя: в один і той же час встають, починають і закінчують... |
|
|
В вересні 1941 року гітлерівські війська далеко просунулися в глиб радянської території. Багато області України і Білорусії виявилися окупованими. Залишився на зайнятій німцями території та загублений у степах хутірець, де щасливо жили молода жінка Марія, її чоловік Іван та їхній син Васько. Захопивши раніше мирну і багату землю, фашисти все розорили, спалили хутір, викрали людей до Німеччини, а Івана і Васько повісили. Однією Марії вдалося врятува... |
|
|
Одні люди намагаються врятувати інших від розстрілу. Але діють вони при цьому по-різному. Мудра розважливість одеського ньютона-математика, з якою підійшов до справи Веньямін Федорович, відрізняється від недолугої клопітлива Ісая Бенедиктович. Ісай Бенедиктович веде себе так, немов розстріл - заразна і прилиплива хвороба, і тому його теж можуть розстріляти. Він весь час пам'ятає, що в Петербурзі у нього залишилася дружина. Пораючись, звертаючись до... |
|
|
|
|